Багато наших партнерів запитують про сертифікацію мережевого обладнання в загалі і продукції Hypernet зокрема, є вона, чи обов'язкова вона?
І у нас є досить коротка і в той же час містка відповідь - ні. Справа в тому, що до 01.01.2018 всі групи товарів торгової марки Hypernet, так само як і будь-якої іншої торгової марки мережевого обладнання, відповідно до законодавства і так не підлягали обов'язковій сертифікації, а власне з 1 січня 2018 була зовсім скасована обов'язкова сертифікація будь-якої продукції, яка виконувалася у відповідності з Декретом (і власне втрачає чинність сам Декрет).
"Це означає, що вся продукція, яка входила до Переліку продукції, що підлягає обов'язковій сертифікації в Україні, затвердженого Наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 1 лютого 2005 року № 28, не підлягає обов'язковій сертифікації"
Іншими словами, з 1 січня 2018 року припиняє своє існування Державна система сертифікації (раніше вона називалася УкрСЕПРО) відповідно до Декрету Кабінету Міністрів України №46-93.
Отже, що ж це за система УкрСЕПРО, як з'явилася і чому її скасували? У 1993 році побачив світ Декрет Кабміну «Про стандартизацію і сертифікацію» №46-93, який і поклав початок Системі сертифікації. Ця система ґрунтувалася на старих радянських ГОСТах і доповнювалася переглянутими або розробленими новими українськими ДСТУ. А вже 1 лютого 2005 року наказом Держспоживстандарту України №28 було визначено перелік продукції і послуг, що підлягають обов'язковій сертифікації в Україні.
Спочатку цей перелік містив величезна кількість продовольчої та непродовольчої продукції і послуг. У нього входили електротехнічна продукція побутового та промислового призначення, верстати і механізми, обладнання, що працює під тиском, що працює на газовому паливі, косметичні та миючі засоби, зброю, автомобілі та запчастини до них, будівельні матеріали, дитячий одяг і взуття, нижню білизну, засоби індивідуального захисту, тютюнові і алкогольні вироби, чай, кава, мінеральна вода, риба, дитяче харчування та багато іншого.
З одного боку, така система сертифікації захищала ринок від неякісної продукції, з іншого - гальмувала розвиток промисловості і технологій. Це виражалося в тому, що Система УкрСЕПРО ґрунтувалася на застарілих Дсту 70-80 років і вітчизняних ДСТУ, розроблених в 90-тобто Очевидно, що в ті роки не були передбачені як нові матеріали і технології, які зараз використовуються в промисловості, так і цілі галузі.У Північній Америці, Австралії, Європі давно зрозуміли, що державний контроль сфери сертифікації не може наздогнати швидкістю розвитку технологій, і такий підхід буде гальмувати їх розвиток. Тому, обов'язкову державну сертифікацію в цих країнах скасували ще в 80-е. Починаючи з середини 2000-х, профільними технічними комітетами велася робота по переходу вітчизняної системи сертифікації на більш сучасну і гнучку систему оцінки відповідності - модульну систему оцінки відповідності Технічним регламентам.
З кожним введенням в дію Технічним регламентом, скорочувався перелік продукції, що підлягає обов'язковій сертифікації, а з початком 2018 року цей перелік скасований зовсім.
